Справа по захисту прав військовослужбовців. Порушення з боку військової частини пролягало у не врахуванні складових грошового забезпечення при проведенні індексації грошового забезпечення, що суперечить законодавству.
Суд, дослідивши обставини справи, керувався ключовими нормативно-правовими актами: Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (Закон України №2011-XII) та Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”. Ці закони гарантують соціальний захист військовослужбовців та визначають індексацію як механізм компенсації зростання цін, що забезпечує реальну купівельну спроможність грошових доходів громадян.Особливе значення в даній справі мала Постанова Кабінету Міністрів України №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”. Суд підтвердив, що березень 2018 року є базовим місяцем для індексації, оскільки саме з 01.03.2018 відбулося підвищення посадових окладів.
Важливо, що суд акцентував увагу на необхідності врахування всіх складових грошового забезпечення при нарахуванні індексації, що не було зроблено відповідачем.
Висновок суду був однозначним: бездіяльність Військової частини щодо ненарахування індексації у повному обсязі є протиправною. Суд зобов’язав відповідача провести належні нарахування та виплати індексації як поточної, так і індексації різниці грошового забезпечення за вказані позивачем періоди.
Це рішення є важливим прецедентом, що підтверджує право військовослужбовців на повну та своєчасну індексацію їхнього грошового забезпечення. Воно ще раз нагадує державним установам про їхній обов’язок сумлінно виконувати вимоги законодавства щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. Рішення також підкреслює ефективність адміністративного судочинства як механізму захисту порушених прав.