АКТ ПРО ЗНИЩЕННЯ Є, А КОМПЕНСАЦІЇ НЕМАЄ

АКТ   ПРО  ЗНИЩЕННЯ   Є, А КОМПЕНСАЦІЇ   НЕМАЄ

У практиці розгляду заяв за програмою компенсації за знищене майно дедалі частіше виникає ситуація, коли комісія вже склала акт та встановила факт знищення об’єкта, однак замість прийняття рішення по суті — призупиняє розгляд заяви. Для заявника це означає фактичне блокування реалізації права на компенсацію, попри наявність основного доказу — акту комісійного обстеження.

У такій ситуації виникає закономірне питання: чи має право уповноважена комісія зупиняти розгляд заяви після того, як факт знищення вже встановлено? На практиці — ні, якщо всі необхідні обставини вже з’ясовані, а подальше зволікання не має належного правового обґрунтування.

Акт комісійного обстеження є ключовим документом, що підтверджує факт знищення нерухомого майна. Після його складення комісія зобов’язана перейти до наступної стадії — розгляду заяви по суті та ухвалення рішення: про надання компенсації або про відмову. Призупинення розгляду за відсутності об’єктивних перешкод фактично перетворюється на адміністративне затягування та свідчить про протиправну бездіяльність.

Особливо показовими є випадки, коли комісія посилається на формальні підстави для призупинення, хоча всі необхідні документи вже наявні в реєстрі, а сам факт знищення підтверджений. У такому разі бездіяльність комісії порушує принципи належного врядування, правової визначеності та своєчасного розгляду звернень громадян.

Суди вже формують практику, за якою тривале неприйняття рішення після встановлення факту знищення майна розцінюється як протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень. Зокрема, суди звертають увагу, що комісія не може безпідставно відкладати ухвалення рішення, якщо відсутні правові чи фактичні перешкоди для завершення розгляду заяви.

Станом на сьогодні такі дії уповноважених комісій активно оскаржуються в адміністративних судах. Позивачі звертаються з вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання комісії розглянути заяву й прийняти рішення по суті. І саме судовий порядок дедалі частіше стає єдиним ефективним механізмом захисту права особи на отримання компенсації.